Інтелектуальний перехід від монометодології до методологічного плюралізму
Abstract
Висвітлюється теоретична платформа співіснування традиційного й альтернативного історієписання. Такою платформою є методологія – вчення про принципи, способи та методи пізнання. Підкреслюється людський фактор у процесі наукового дослідження. Пропонується синтезувати наукові здобутки вчених з питань методології, враховуючи сучасний стан суспільно-політичної практики та розвитку історичної науки.
References
Вільчинська С. Комунікативна раціоналізація і специфіка історико-філософського наслідування в Україні (на прикладі антропологічної концептуалізації) // Філософія і методологя наукового пізнання: кол. монографія. Київ, 2014. 213 с.
Головко В.В. Україна в умовах антитерористичної операції та російської збройної агресії (2014) // Український історичний журнал (УІЖ). 2015. № 3. С. 176-193.
Горбач Н.Я. Методологічні засади сучасних гуманітарних досліджень. Львів, 2007. 28 с.
Зашкільняк Л. Методологічні аспекти світового історіографічного процесу і сучасна українська історична наука // Українська історіографія на зламі ХХ і ХХІ століть: здобутки і проблеми. Львів, 2004. 406 с.
Кара-Мурза С. Идеология и мать ее наука. Москва, 2002. 235 с.
Касьянов Г.В. Сучасна історія України: проблеми, версії, міркування // УІЖ. 2006. № 4. С. 4-15.
Касьянов Г.В. Історична пам’ять та історична політика: до питання про термінологію й генеалогію понять // УІЖ. 2016. № 2. С. 118-137.
Когут З. Коріння ідентичності. Студії з ранньомодерної та модерної історії України. Київ, 2004. 351 с.
Кримський С. Під сигнатурою Софії. Київ, 2008. 718 с.
Лукінюк М.В. Обережно: міфи! Спроба системного підходу до висвітлення фальшувань історії України. Київ, 2003. 576 с.
Нові перспективи історіописання / За ред. Пітера Берка. Київ, 2004. 392 с.
Перевезій В. «Конфлікт історій» та роль релігійних організацій у його ескалації // Сучасна українська держава: історичні імперативи становлення, тенденції та проблеми розвитку. Київ, 2007. 555 с.
Потульницький В.А. Щодо дослідницьких пріоритетів у справі створення нового академічного синтезу української історії в контексті історії світової // УІЖ. 2014. № 1. С. 4-20.
Рижко В.А. Гуманітарні революції як чинники оновлення людського буття // Наукові і освітянські методології та практики. Вип. 6-7. Київ, 2013-2014. С. 5-28.
Смолій В.А. Лабораторія українського наративу // УІЖ. 2012. № 5. С. 4-5.
Февр Л. Бои за историю / Пер. с фр. А.А. Бобовича, М.А. Бобовича и Ю.Н. Стефанова. Москва, 1991. 629 с.
Хосе Ортега-и-Гассет. Восстание масс. Ч. І // Вопросы философии. 1989. № 3. С. 119-154.
Яковенко Н. Лікнеп для професора // Дзеркало тижня. 2009. № 8 (736). 7-13 березня. С. 14.
Без назви. Розділ перший. Філософія історії – наука. URL: npu.edu.ua/!e-book/dook/html/D/ifon_kifi_Filosofiy_istorii_2006/50.html
«Анналів» школа. Що таке школа «Анналів»? URL: gorodenok.com/анналів-школа-що-таке-школа-анналів/
Касьянов Г. К десятилетию Украинского института национальной памяти (2006-2016). URL: http://www.historiaans.in.ua/index.php/en/diskusiya/1755-georgij-kas-yanov-k-desyatiletiyu-ukrainskogo-instituta-natsional-noj-pamyati-2006-2016
